Тепер усі українські експортери мають проходити перевірки, а потім сплачувати відповідні платежі.
Впровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, а й для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовоз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організована виданням NV, повідомила прес-служба компанії у понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інститутів та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовоза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним та жорстко регульованим. У рамках євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, але для енергоємних галузей це робить значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес проходив за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити і фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовоз пояснив, що у ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські компанії отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – наприклад, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 мільярда євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських компаній.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, наголосив Водовоз.
Водночас він зазначив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають відбуватись перевірки, а після цього платити відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовоз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у набагато складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі є російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш як на 1 млрд євро за чотири роки”, – наголосив Водовоз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, оскільки було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію CBAM вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україна очікує скорочення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів внаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році та досягти $3,6 млрд у 2034 році.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet і WhatsApp
