Більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні та не мають можливості швидко модернізуватися в умовах війни під нові правила ЄС.
Українська металургійна галузь ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок через повну реалізацію механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) в Європейському Союзі. Він про це пише ЛІГА.net.
Зазначається, що новий екологічний збір уже почав діяти в Україні. І попри те, що наша держава має право на відстрочку, домовитися про це поки що не вдалося.
Металургійні підприємства вже заявляють про перші наслідки. Зокрема, «АрселорМіттал Кривий Ріг» закрив один зі своїх прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через МБАМ. Податок в ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 гривень за тонну.
За оцінками MMC Center, протягом п’яти років Україна може втратити до $5 млрд експортної виручки. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливості швидкої модернізації в умовах війни відсутні.
Експерти наголошують: єдиний реальний спосіб зменшити виплати за МБАМ – це масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, для повної декарбонізації потрібні мільярдні інвестиції та роки роботи – наразі це недоступно для українських компаній.
Ситуація ускладнюється структурою експорту: близько 80% українського металу постачається до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною промисловістю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% транспортного обороту. У Метінвесті відзначають, що українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери з ЄС, і не мають альтернативних можливостей для перерозподілу високоемісійної продукції на треті ринки.
У компанії підкреслюють, що для України критично важливо отримати від ЄС спеціальний або перехідний режим використання CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог з Єврокомісією триває, українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також запланована зустріч з єврокомісаром з питань клімату Вопке Хьокстрой. Однак конкретних дат поки не називають. Тим часом до можливих збитків готуються не лише металурги: від CBAM також постраждали цементна, хімічна промисловість, виробники алюмінію та електроенергії.
«Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може призвести до масштабних економічних наслідків для країни», – попереджають журналісти.
Відомо, що нова пропозиція Єврокомісії щодо посилення механізму СДБМ досі не передбачає винятку для України, незважаючи на війну. У ЄК заявили, що вплив CBAM на українську економіку буде «мінімальним». Але ці оцінки розходяться з реальністю, каже Станіслав Зінченко, директор Центру ММС і голова Комітету Європейської Бізнес Асоціації з промислової екології: Україна залишається найбільшим експортером продукції CBAM до ЄС у натуральному вираженні. Загалом продукція MBAM забезпечує близько 2% українського ВВП.
У свою чергу, посол українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський зазначив, що, незважаючи на формальну відмову Єврокомісії відтермінувати запровадження еко-збору для України, наша держава все ще має повне та законне право на таке відтермінування, тому їй слід активізувати переговори з Єврокомісією, щоб реалізувати це право.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейська група CBAM почала витісняти Україну з ринку ЄС, оскільки були створені додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А за даними Федерації роботодавців України, у 2026 році внаслідок МБАМ Україна може втратити 4,6% ВВП. Також в Україні через зниження ділової активності очікується скорочення податкових надходжень і соціальних відрахувань до бюджетів і фондів усіх рівнів – вони можуть скласти $2,8 млрд у 2026 році і досягти $3,6 млрд у 2034 році.
CBAM (Carbon Border Management Mechanism) — це європейський збір на імпорт товарів, які виробляють багато CO₂ (таких як сталь, цемент або електроенергія). Він був запроваджений як частина Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на дотримання екологічних норм, а імпортують з країн, де таких норм немає. Тому CBAM має вирівняти умови гри, щоб гарантувати, що виробники з ЄС не програють у конкуренції з більш дешевим імпортом. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках і прийнятий у 2022 році.
У середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на продовження CBAM для українських експортерів, а також усі необхідні документи. Однак станом на 1 січня відповідного рішення в Брюсселі не ухвалили. Таким чином, з початку року український бізнес змушений платити «вуглецевий збір» при експорті до ЄС.
Новини від Корреспондент.net в Telegram і WhatsApp. Підпишіться на наші канали https://t.me/korrespondentnet І WhatsApp
