Семінар організували на виноградниках найбільшого виноробного заводу Закарпаття. Зібралися кілька десятків студентів та викладачів профільних кафедр закарпатських вишів, де готують майбутніх виноробів – Ужгородського національного університету та Свалявського фахового коледжу. Студентам це потрібно для того, щоб стати учасниками процесу народження вина і ще більше полюбити цю професію. І для туристів – це можливість відвідати найбільший виноградник Закарпаття, а також додаткова атракція – побачити, як створюється запропонований продукт. В регіон на всіх дегустаціях.
Своїми враженнями від післяобідньої роботи з кореспондентом Укрінформу поділилися учасники відкритого збору винограду на Малій Горі.
ЖИТТЯ ЦЕ ВИНО З СЕРЕДИНИ

Геннадій Вахиладиректора виноробної компанії, каже, що суть заходу полягає в тому, щоб дати студентам можливість побачити красу та масштаби своєї майбутньої професії. Для них це додатковий стимул залишатися і розвиватися в ньому, зазначає він.

Комерційний директор винзаводу Олеся Спіцина каже, що співпраця з університетами відбувається не вперше. Це системна робота, яка проводиться з майбутніми виноробами переважно у форматі семінарів. А сьогодні ми вперше поїхали на майстер-клас, щоб показати студентам збір урожаю винограду, його переробку та подальшу переробку в промислових масштабах.
— Звичайно, в їхніх університетах все вчать теоретично, але тут можна побачити і доторкнутися до створення вина зсередини.

Олеся Спіцина розповідає, що зараз йде збір винограду Піно Нуар.
— Особливість цього сорту в тому, що він дуже ніжний, має маленьку ніжку, важко збирається — тому його називають найпримхливішим. Ще кажуть, що саме з Піно Нуар виробляють шедевральні вина. Тому ми очікуємо, що з цього винограду ми отримаємо дуже смачне вино. Наші технологи кажуть, що рівень цукру зараз досить високий, тому ми зможемо робити витримані вина, а через чотири-п’ять років їх можна буде скуштувати», – каже вона.


Студенти також мають побачити й відчути, що процес збору врожаю у винограднику — це не лише гарні картинки.
“На картинках все дуже просто – всі такі щасливі, в сонячну погоду ходять між рядами і збирають повні кошики чи відра. Насправді до самої плантації дістатися вже важко, тому що це підйом. Відра з виноградом, важкі кошики. Збирати виноград – це досить важка робота. І залежно від сорту додаються нюанси. Якщо Піно Нуар складно збирати через коротку плодоніжку, то після Мускат Оттонель – Дуже важко відмити руки Цей сорт має надзвичайно високий рівень цукру і дає сухе або напівсолодке вино, яке є дуже ароматним і смачним.

Я МРІЮ, ЩОБ УКРАЇНУ ЗНАЛИ КРАЇНОЮ НЕ ЛИШЕ ЗЕРНА, А Й ВИНА
студент Максим МоскальПроте робота подобається. Юнак каже, що вже збирав виноград на дослідній ділянці університету, але на такому масштабному винограднику – вперше.
– Навчаюся в УжНУ на агрономічному факультеті, вивчаю виноградарство та виноробство. Це цікавий і дуже перспективний напрямок для нашої області. У нас є своя університетська плантація – там ми вчимося обрізанню, формуванню, обробці і, звісно, збору ягід. Але такого масштабу я ще не бачив. Або в фотографіях і відео. Сьогодні я дізнався про нові сорти винограду, з якими раніше ніколи не працював. Також було дуже цікаво побачити склади та резервуари, тобто повний цикл виробництва.

Максим каже, що звик працювати і добре знає сорт Совіньон. Сьогодні він вперше працював з червоним виноградом.
— Це дуже корисні навички. Вони в крові кожного закарпатця – одних навчив працювати з вином дідусь, інших – батько. Але тут все інакше. Є велика різниця між домашнім і професійним виробництвом. Тут вже не та стара лазня, в якій все дроблять, а потім квасять. Тут все професійно.
Мрію, додає на завершення Максим, щоб з роками нас – Закарпаття, Україну в цілому – знали не тільки як хлібний край.
«Я дуже сподіваюся, що ми досягнемо такого рівня, коли зможемо конкурувати з європейськими виноробними країнами на світовому ринку», – каже хлопець.
ВИНОРОБНИК – ПЕРСПЕКТИВНА ПРОФЕСІЯ

Викладач Свалявського фахового коледжу Національного університету харчових технологій. Інна Добоні наголошує, що така практика є дуже важливою для студентів.
– Ми розуміємо, що теорія неможлива без практики. Дуже добре, що тут молоді люди мають можливість вдосконалювати свої вміння та навички. У нас в коледжі є міні-майстерня, де ми вчимося переробці винограду. Але неможливо вивчати технологію, не знаючи, як росте цей виноград. Як його правильно зрізати, годувати, доглядати, як правильно збирати урожай – адже від якості сировини залежить якість майбутнього вина. Тому ми раді бути сьогодні тут з нашими учнями.

Інна Добоні вважає, що кожен закарпатець знає, що цей край є виноробним.
– Ми не уявляємо життя без вина, без арочних насаджень; кожен тут вважає себе в тій чи іншій мірі виноробом. Нині це одна з перспективних професій на Закарпатті. Зі зміною клімату, думаю, у нас буде ще більше сприятливих територій для виноробства – зони розширяться.

У свою чергу завідувач кафедри садівництва і виноградарства біологічного факультету УжНУ Віталій Симочко підкреслює, що обмін досвідом між науковцями та виробниками завжди вигідний обом сторонам.
– Зараз в університеті готують фахівців з теоретичними знаннями, і в цих умовах розкриваються їхні навички – студенти бачать, як може розвиватися виноградарство та виноробство як бізнес, що для цього потрібно, як для цього використати свою професію, а потім працювати на себе, імідж регіону та потреби держави. Тут вони бачать користь своїй професії – це дуже цінно», – каже Віталій Сімочко.
ЗБІР ВИНОГРАДУ – ЦЕ МИСТЕЦТВО

Окрім студентів, до зібрання долучилися й туристи, які знають і поважають закарпатське вино.
«Я вперше збираю виноград у такому великому винограднику, — розповідає турист зі Львова. Павло Ройко. – Для мене це новий цікавий досвід. Завжди було цікаво долучатися до процесу виноробства – сьогодні нарешті у мене є така можливість. Вони навчили мене правильно різати виноград. З одного боку, це насправді дуже захоплююче, але я розумію, яка це важка праця і скільки праці люди докладають, щоб зібрати цей виноград вручну, щоб потім зробити з нього вино. Зараз було б цікаво спробувати вино, яке через деякий час вийде з цього винограду.

Туристична Вікторія три роки проживає в Берегові. Сама вона з Харкова.
– Мій чоловік любить робити вино для всієї родини з різних ягід, тому ця сьогоднішня робота для нас – дуже гарний досвід. Ми дізналися, наприклад, що цукор повинен мати певний рівень кислотності. Виноград для нас завжди смачний, а збирати його, виявляється, ціле мистецтво!

Вікторія розповідає, що вони з чоловіком переїхали на Закарпаття після повномасштабного російського вторгнення.
– Нам тут подобається, тому що ми з великого міста, і тут все близько, тихо, спокійно. Ми можемо побачити ці виноградники на горі з міста і завжди хотіли їх відвідати. Раніше, чесно кажучи, завжди купували іноземні вина. Але оскільки ми живемо тут і бачимо, як місцеві ставляться до вина, ми використовуємо українське вино. Справа не лише в патріотизмі. Тепер ми знаємо, як люди люблять свою роботу, як вони ставляться до вина, як везуть свої вина на змагання і завойовують медалі в Європі. Це вражає.
Тетяна КогутичМукачево
Фото Сергій Гудак