Україна залишається серйозним світовим гравцем у металургійному секторі, але стикається з серйозними проблемами, відзначають аналітики ринку.
За підсумками 2025 року металургійна промисловість України збільшила виробництво чавуну на 11,2%, товарного прокату – на 4,8%, виробництво сталі скоротилося на 2,2%. Про це вчора повідомив сайт галузі. Центр GMS.
Так, виплавка чавуну в минулому році зросла на 11,2%, до 7,88 млн тонн. За словами аналітиків, це один із найкращих показників галузі з початку повномасштабного вторгнення.
“Зростання виробництва чавуну на тлі спаду в сталеливарному сегменті свідчить про структурні зміни в галузі та її адаптацію до поточних ринкових умов. Зростання виробництва чавуну є прямим наслідком збільшення зовнішнього попиту на сировину, в першу чергу з експортних ринків”, – йдеться в публікації.
Зазначається, що, незважаючи на позитивну динаміку, обсяги виробництва залишаються значно нижчими, ніж раніше. Для порівняння, у 2021 році в Україні було вироблено 21,16 млн тонн чавуну та 21,37 млн тонн сталі, а у 2025 році – 7,88 млн тонн та 7,41 млн тонн відповідно. Виробництво сталевого прокату за цей період скоротилося з 19,08 млн тонн до 6,52 млн тонн.
За оцінками MMC Center, підсумки 2025 року складають комплексну основу для 2026 року: виробництво сталі залишиться на нейтральному рівні, близько 7,2 млн тонн, що фактично означає вихід на поточну «стелю» виробництва в умовах воєнного часу. Подальше зростання буде стримуватися слабкою світовою економікою, агресивним експортом з Китаю, високими витратами на енергоносії та логістику, а також посиленням торгових обмежень.
Аналітики прогнозують, що в той же час триваючий зростання попиту на чавун може ще більше підтримати доменне виробництво. У 2026 році потенційне збільшення виробництва сталі в ЄС і відмова європейського ринку від російського чавуну створять додаткові можливості для українських експортерів у цьому сегменті. Саме цим пояснюється дисбаланс у 2025 році, коли зростання виробництва чавуну відбувалося на фоні стагнації у виробництві сталі.
На думку аналітиків, ключовими ризиками для галузі в 2026 році залишаються запровадження механізму CBAM і нових тарифних квот ЄС, а також нестабільність енергопостачання через регулярні ракетні атаки та атаки безпілотників. Там нагадують, що за минулий місяць через аварійні відключення електроенергії завод «Запоріжсталь» двічі зупиняв роботу; Подібні дзвінки були зафіксовані в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це підвищує операційні ризики та ускладнює планування безперебійної роботи металургійних підприємств у 2026 році.
Нагадаємо, за останні п’ять років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 мільярдів гривень, або 6,2 мільярда доларів. На кінець 2024 року сплата податків і зборів чотирма металургійними підприємствами склала 1,6% доходів бюджетів усіх рівнів.
Також повідомлялося, що металурги просять уряд відтермінувати впровадження в Україні системи збору вуглецю CBAM. Вітчизняним підприємствам на модернізацію потрібні мільярди євро, але війна унеможливлює їх залучення.
Новини від Корреспондент.net в Telegram і WhatsApp. Підпишіться на наші канали https://t.me/korrespondentnet І WhatsApp
