Механізм CBAM значно ускладнив імпорт української продукції до ЄС та створив додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
З 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою інтенсивністю викидів CO₂. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню гендиректор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що завдяки CBAM додаткова вартість доступу продукції компанії на ринок ЄС становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти скасували свої замовлення.
“Ми витратили три роки, будуючи нашу позицію в Європі як заміну іншим ринкам, втраченим через війну. Але тепер, в результаті цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік, не відбудеться, що становить майже половину річного виробництва”, – сказав Лонгобардо.
Стверджується, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех через наслідки MBAM і високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може призвести до зупинки ланцюга переробки, простою персоналу та подальшого зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на енергоносії та військових втрат – незважаючи на підтримку понад 1 мільярда доларів з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна державна підтримка у формі достатньо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У прес-службі компанії “Метінвест” підтвердили, що CBAM значно ускладнив імпорт української продукції до ЄС і створив додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. Однак ціна сертифікатів CBAM на перший квартал 2026 року поки невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перебудовувати процеси та адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема полягає в тому, що українська промисловість через війну перебуває в набагато гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що найбільші світові виробники можуть перенаправляти продукцію з більшою вуглеємністю на треті ринки, постачаючи «чистішу» продукцію в ЄС. Українські компанії не мають такої гнучкості через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.
Нагадаємо, за оцінками Федерації роботодавців України, у 2026 році через CBAM Україна може втратити 4,6% ВВП. Також в Україні через зниження ділової активності очікується зменшення податкових надходжень і соціальних відрахувань до бюджетів і фондів усіх рівнів – вони можуть скласти $2,8 млрд у 2026 році і досягти $3,6 млрд у 2034 році.
Також повідомлялося, що металурги просять уряд відтермінувати введення податку на вуглець CBAM в Україні. Вітчизняним підприємствам на модернізацію потрібні мільярди євро, але війна унеможливлює їх залучення.
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейський імпортний тариф на товари, які виробляють багато CO₂ (наприклад, сталь, цемент або електроенергію). Він був запроваджений як частина Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на дотримання екологічних норм, а імпортують з країн, де таких норм немає. Тому CBAM має вирівняти умови гри, щоб гарантувати, що виробники з ЄС не програють у конкуренції з більш дешевим імпортом. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках і прийнятий у 2022 році.
У середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на продовження CBAM для українських експортерів, а також усі необхідні документи. Однак 1 січня в Брюсселі відповідного рішення не прийняли. Так, з початку року український бізнес змушений платити «вуглецевий податок» при експорті до ЄС.
Новини від Корреспондент.net в Telegram і WhatsApp. Підпишіться на наші канали https://t.me/korrespondentnet І WhatsApp
