Маленька хатинка посеред гір, всередині якої є елементарні зручності: ліжко, піч, яку при потребі можна розпалити, вода, чайник, кілька чашок та інше начиння тощо. А навколо тиша та мальовничі краєвиди. І кожен мандрівник може скористатися ним за символічну плату. Перші такі туристичні притулки відкрилися в селі Конятин Чернівецької області. Намагаються популяризувати гірські маршрути, які не користуються великим попитом серед туристів.
І першим кроком у цьому напрямку стало запрошення журналістів і блогерів відвідати Буковину. Серед них був і кореспондент Укрінформу.
ВИЩА ОСВІТА
Конятинська громада – одна з чотирьох гірських громад Буковини, які мають особливий статус і отримують додаткові кошти з державного бюджету. Зокрема, у бюджеті на 2025р на підтримку Конятинської громади обіцяли шість мільйонів гривень.
Цього року вони вирішили зосередити свої зусилля на просуванні туризму та залученні потенційних доходів від мандрівників. Окрім мальовничих гірських краєвидів місцеві гуцули готові запропонувати туристам смачну та ситну їжу, прогулянки на конях та джипах, збирання ягід та грибів залежно від пори року, а віднедавна й можливість переночувати у нових туристичних притулках. Але давайте поговоримо про все по черзі.
Дістатися до села Конятин з Чернівців досить просто. Більша частина дороги асфальтована. Повернувши з траси Р-62 ліворуч, починаємо повільніше їхати по гравійці. Щоб дістатися до географічного центру села Самакова потрібно проїхати близько 20 кілометрів.
Перед початком навчального процесу зупиняємось у місцевій школі. До закладу поступово приходять діти різного віку: від першокласників до старшокласників. Одні піднімаються з нижньої частини села, інші спускаються з гір. Усі діти, яких ми зустрічаємо, чемно вітаються. Про себе хочу відзначити, що навіть найменші школярі йдуть на навчання самостійно, без супроводу дорослих.
Нас зустрів голова Конятинської громади. Олексій Скрипчук. Спочатку він провів коротку екскурсію територією навчального закладу. Самаківська гімназія — вища школа Чернівецької області. Воно розташоване на висоті приблизно 870 метрів над рівнем моря.
Поряд зі школою є двоповерхова будівля. Тут же, на першому поверсі, знаходиться тренажерний зал з різними спортивними секціями. Зараз діти займаються боротьбою. Перший у селі туристичний притулок збудовано на ІІ пол. Є кілька кімнат, де можуть зупинитися мандрівники. Загалом у притулку максимум 24 ліжка. У кімнатах пічне опалення, кілька двоярусних ліжок, інші меблі. За словами голови громади, тут часто зупиняються спортсмени, які проводять спортивну підготовку.
– Нещодавно ми також приймали ветеранів, які приїхали до нас із Харківської області в рамках проекту «Мандротерапія». Тут є всі умови для проживання: вода, душ, туалет, електрика. Через дорогу від школи знаходиться магазин, а на другому поверсі кафе. Там можна смачно поїсти за невелику плату», – розповідає Олексій Скрипчук.
Він зізнається, що спочатку це приміщення було призначене виключно для спортсменів, які проводять міжобласні збори та спортивні збори. Але такі події трапляються не так часто, і приміщення простоюють. Тому ми вирішили дозволити ними користуватися і туристам. Для цього розроблено прейскурант, завдяки якому кожен охочий може сплатити невелику суму за проживання у притулку на благодійний рахунок гімназії чи громадської організації. Кошти планують спрямувати на покращення умов проживання дітей та матеріально-технічної бази місцевої школи.
ЗБУДУЄТЬСЯ ПРИТУЛКУ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ
Відвідавши перший туристичний притулок, переходимо через дорогу до приватного підприємця. Тут є магазин, а на другому поверсі – місцеве кафе. Він помітив, що на дверях магазину висіла наклейка про можливість безконтактної оплати послуг. Я вважаю, що це дуже важлива потреба для сучасного туриста.
У кафе нас пригощають чаєм з гірських трав і млинцями. Трохи чекаємо, поки черговий джип їде до наступного притулку на хребті Максимець. Звичайним автомобілем туди не доїхати. Але місцеві жителі готові допомогти мандрівникам дістатися туди. Обіцяють, що тарифи точно будуть нижчими, ніж у найближчих популярних туристичних селах Верховинського району Карпат.
По дорозі на гору робимо декілька зупинок на цікавих оглядових майданчиках. На одному з них погода дозволяє добре побачити майже весь Чорногірський хребет разом із засніженою Говерлою. Далі зупиняємось на Морозовських полянах. Наступного року влада обіцяє збудувати тут ще один туристичний притулок.
– Торік на цьому місці ми з головою громади заклали символічний камінь під будівництво туристичного притулку. Він носитиме ім’я одного з найвідоміших туристів і альпіністів Буковини Віталія Марчука. Це був наш друг, який, на жаль, загинув на російсько-українській війні у 2023 році. На згадку про нього ми вирішили збудувати туристичний притулок. Вже вирівняно ділянку, частину будматеріалів завезли, сподіваюся, що весною 2026 року забудуємо. Вірю, що це дасть поштовх для туристичного розвитку села Конятин та збільшить потік туристів. Адже, як на мене, це один із найбільш недооцінених за красою населених пунктів області. Туристів тут майже немає, а в цих горах збереглася найбільш автентична природа, зазначив начальник управління інвестиційної політики та туризму Чернівецької ОВА Михайло Хмелевський.
За його словами, Конятинська громада також славиться виробництвом справжніх сирів: копчених, солоних, солодких, приготованих з різними травами тощо.
РОЗГЛЯДАЄМО ГОЙДАЛКУ ЯК ДОДАТКОВЕ ПОКРИВАННЯ
Недалеко від цього місця, на хребті Максимець, знаходиться приватний туристичний притулок. Це огороджений дерев’яний будинок з бічними верандами і синьо-жовтим дахом. Біля хати дерев’яний стіл з лавками. Перед огорожею нашу увагу привертає незвичайна кругла гойдалка. Для тих, хто на ньому катається, відкривається красивий оглядовий майданчик.
За колибою класична панорамна гойдалка. Його висота досягає 15,5 метрів. За словами власника будівлі, сьогодні це найвища оглядова гойдалка не лише в Україні, а й у всій Європі. Також хочу звернути увагу, що по периметру всієї огорожі, на будівлі та на гойдалках майорять два прапори – синьо-жовтий та червоно-чорний.
Цей притулок побудував місцевий підприємець, ветеран російсько-української війни Юрій Федорчук. Чоловік небагатослівний, тому просить свого друга-волонтера, депутата Чернівецької облради, розповісти про це місце. Іллю Косован. Спочатку він проводить для нас коротку екскурсію дитячим будинком. Розповідає про бойові подвиги господаря та його бойових побратимів на фронті, демонструючи різноманітні світлини. Всередині стіни та стеля завішані фотографіями та атрибутикою частини, в якій служив Юрій Федорчук.
– Ми з Юрою з одного села, разом ходили до школи. Після початку війни у 2014 році я пішов добровольцем. Тоді Юра пішов на війну, а ми досі возимо допомогу його побратимам», – розповідає Ілля Косован.
За його словами, на місці нинішнього притулку раніше був сільський клуб. А неподалік від нього – сироварня. Свою продукцію вони привозили сюди з кількох сусідніх господарств, де люди тримали овець і корів.
– Згодом все це виробництво занепало, приміщення пустували. Лише нещодавно місцеві підприємці почали поступово відновлювати тут життя. Зокрема, декілька стійл (приміщення для худоби, – ред.), декілька місцевих підприємців та лісівники збудували будинок. І так само Юрій Юрійович вирішив облаштувати тут місце для військових. Щоб вони могли приїхати на кілька днів на зміну чи у відпустку, щоб відновитися та поправити здоров’я», – пояснює волонтер.
Тоді власники вирішили розширити можливості цього притулку і запропонувати його звичайним туристам. Біля гори Томнатік місцева влада планує побудувати ще кілька притулків. Так хочуть зробити придатним для подорожей один із найдовших і найкрасивіших маршрутів в Україні: від села Самакова до гори Томнатик протяжністю 31 кілометр.
За словами начальника гірського пошуково-рятувального загону Чернівецької обл Володимир ДячукВідкриття таких притулків у горах допоможе рятувальникам знаходити заблукалих туристів.
– Під час проведення профілактичних робіт ми оминаємо зону відповідальності гірських районів і на своїх картах позначаємо новобудови чи інші орієнтири. І нерідкі випадки, коли ці орієнтири стають у пригоді при пошуку заблукалих туристів. Найчастіше такі туристичні притулки будують на маршрутах тривалістю більше доби. А оскільки з’являться нові споруди, де туристи зможуть зігрітися та відпочити, ці маршрути ставатимуть популярнішими, а головне – безпечнішими, каже головний гірський рятувальник Буковини.
Віталій Олійник
Фотографії та відео, авторські права
